Дощ над озером означає для риб
Дождь над озером означает для рыб
Лиш дорогу до неба, сусіднього з раєм,
Лишь дорогу на небо, соседнее с раем,
Але зграї сріблясті пірнають углиб
Но стаи серебристые ныряют вглубь
І вмирають беззвучно, а ми не вмираєм.
И умирают беззвучно, а мы не умираем.
Ми ховаєм в кишені тютюн про запас,
Мы прячет в карман табак про запас,
Номери телефонів, ключі, амулети
Номера телефонов, ключи, амулеты
Від зрад, але зради весь час
От измен, но измены все время
Переслідують нас, пролітають комети,
Преследуют нас, пролетают кометы,
У вологій траві прослизають вужі,
Во влажной траве проскальзывают ужи,
Саламандри мандрують, повзуть черепахи.
Саламандры путешествуют, ползут черепахи.
Нам ніколи, мабуть, не дійти до межі,
Нам никогда, видимо, не дойти до предела,
За котрою немає ні смутку, ні часу,
За которым нет ни печали, ни времени,
Бо під дахом чужим ми марнуємо ніч
Потому что под крышей чужой мы проводим ночь
Віч-на-віч із собою, безжальні, мов діти,
Лицом к лицу с собой, безжалостные, как дети,
І крізь сльози не бачимо власних облич,
И сквозь слезы не видим собственных лиц,
І крізь сміх не уміємо просто радіти...
И сквозь смех не умеем просто радоваться...
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Мы, мы - Боги... Мы - Боги...
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Мы, мы - Боги... Мы - Боги...
Наші вікна виходять на площі й мости,
Наши окна выходят на площади и мосты,
На перони вокзалів, на вежі і брами.
На перроны вокзалов, на башни и ворота.
Вечорами складаємо довгі листи
По вечерам составляем длинные письма,
А під ранок лиш попіл летить за вітрами.
А под утро лишь пепел летит по ветру.
Нам апостолів не назбирати й восьми,
Нам апостолов не собрать и восьми,
Але й ті розбіжаться, ми завжди в дорозі –
Но и те разбегутся, мы всегда в пути -
На гучних перехрестях стрічаємось ми,
На шумных перекрестках встречаемся мы,
А прощаємось похапцем десь там на розі.
А прощаемся впопыхах где-то там на углу.
Нас ніхто не впізнає, хоч знають усі,
Нас никто не узнает, хотя знают все,
Отже, завжди втікати – це просто потреба,
Значит, всегда бежать - это просто необходимость,
Або звичка, принаймні ще й досі осі
Или привычка, по крайней мере до сих пор оси
Обертання не знайдено нашому небу.
Вращение не найдено нашем небу.
Ми любити себе дозволяєм, але
Мы любить себя позволяем, но
Нам любити навзаєм не вільно нікого
Никого любить взаимно мы не вольны,
I життя наше вічне нікчемне мале,
И жизнь наша вечно ничтожно мала
І безглузде в відсутності справжнього Бога.
И бессмысленна в отсутствии настоящего Бога.
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Мы, мы - Боги... Мы - Боги...
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Мы, мы - Боги... Мы - Боги...
Нам би крихту надії, повітря, води б,
Нам бы крошку надежды, воздуха, воды бы,
Адже нас небагато, а скільки – не знаю.
Ведь нас немного, а сколько не знаю.
Дощ над озером, що означає для риб? -
Дождь над озером, что означает для рыб? -
Для нас він нічого не означає.
Для нас он ничего не означает.
Дощ над озером, що означає для риб? -
Дождь над озером, что означает для рыб? -
Для нас він нічого не означає.
Для нас он ничего не означает.
Дощ над озером, що означає для риб? -
Дождь над озером, что означает для рыб? -
Для нас він нічого не означає.
Для нас он ничего не означает.
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Мы, мы - Боги... Мы - Боги...
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Мы, мы - Боги... Мы - Боги...
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Мы, мы - Боги .. Мы - Боги...
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Мы, мы - Боги... Мы - Боги...
Х
